ЛЕОН¶Д ГЛ¶БОВ (1827 1893) Лтературн псевдонми Простодушний, Непостоянный Сотрудник, Капитан Ботвиван. Леонд ¶ванович Глбов народився 5 березня 1827р. у сел Веселий Подл на Полтавщин в родин управителя помщицьким матком. Дитинство його минало в сел Горби Кременчуцького повту, куди перехав батько разом з свом паном. Проживаючи неподалк вд панського матку, малий Леонд бгав туди гратися й нод ставав свдком жорстоких розправ пана над крпаками, часто заступався за них на все життя зненавидв насилля й деспотизм. Початкову освту Леонд здобув удома: на сьомому роц читати навчила мати, писати пан Родзянко, мсцевий священик арифметики, латинсько грецько мов , звичайно ж, Закону Божого. У 1840 р. Леонда вдвезли до Полтавсько гмназ. Вдрваний вд родини, вн сумував за батьками, рдною домвкою. Туга виливалася в поез. Так народився перший твр врш «Сон». У 1847р. у Полтав вийшла перша збрка поетичних творв пд назвою «Стихотворения Леонида Глебова». Радсть гмназиста-шестикласника була короткою: розлючений нспектор гмназ не змг пробачити хлопцев, що той посмв друкуватися без його дозволу. Невдовз Леонд захворв повернувся до батькв. Гмназя залишилася незакнченою. Ултку 1848р. Л. Глбов перебував в рднй Хорольщин. Саме в цей час до рук йому потрапили дв книжки «Кобзар» Тараса Шевченка та «Приказки» ґ. Гребнки. Вражений прочитаним, вн почав писати укранською мовою. Цього ж лта в його зошит з'являються байки «Вовк Ют», «Лебдь, Щука Рак», «Зозуля й. Пвень», як були надрукован аж у 1853 роц. У 1849 р. Леонд вступив до Нжинського лцею вищих наук. Тут були добр традиц та мудр високоосвчен вчител. Однак нещасливий випадок змусив Глбова перервати навчання: його батько, пережджаючи через Днпро, провалився пд лд, застудився й раптово помер. Невдовз померла й мати. Закнчив лцей Леонд Глбов уже одруженим чоловком знаним байкарем у 1855р. Потм вн учителював: викладав сторю та географю у дворянському, училищ мстечка Чорний Острв на Подлл, згодом перехав до Чернгова, де дстав посаду вчителя географ в чоловчй гмназ. Леонд Глбов був талановитим педагогом, захопленим своми предметами, делкатною, висококультурною людиною. Вн цкаво вв уроки, нколи не карав свох учнв. З 1861 р. вн почав видавати газету «Черниговский листок»: йому доводилося бути редактором, автором, коректором. Гл-бов-редактор порушував у газет важлив проблеми того часу, зокрема жночо освти, викладання рдною мовою тощо. Сво дописи вмщував пд псевдонмом Простодушний. «Черниговский листок» проснував до 1863 p., коли Валувським циркуляром було заборонено укранську мову. Спецальним указом Валуева було заборонено «Черниговский листок» у 1863р. Письменник залишився безробтним, за ним було встановлено суворий нагляд полц, який тривав понад п'ятнадцять лт. ¶ саме цього року вийшла його збрка «Байки Леонда Глбова». Наказом попечителя Кивського округу 500 примрникв видання було спалено на книжковому склад як «вредное издание, которое не должно иметь места в народном училище». У цей же час Глбов пережив смерть улюблено доньки Лди. Сам захворв так, що нхто й не сподвався на одужання, а коли одужав, майже втратив зр. Безробтний хворий, вн похав у Нжин до батькв дружини, де мешкав два роки. Незабаром, Глбова спткало ще одне горе померла його дружина. ¶ псля всх цих бд поет надовго замовк, У 1867р. Леонд Глбов отримав посаду завдувача Чернгвсько земсько друкарн, яку обймав до кнця свого життя. Протягом 60 70 pp. вн писав мало, загалом прозово-поетичн фейлетони росйською мовою пд псевдонмом «Непостоянный Сотрудник» та гумористичн врш за пдписом «Каптан Ботви-ван», став душею лтературно-мистецького життя Чернгова. Його щотижнев «четверги» охоче вдвдували приятел та шанувальники, лтератори й актори. Вн виявляв великий нтерес до театрального мистецтва, брав дяльну участь у робот аматорського театру. Лтературна дяльнсть Леонда Глбова активзувалась наприкнц 80-хрр.: налагодились зв'язки з дитячим журналам «Дзвнок», де вн публкував сво врш, загадки, байки й жарти. У 1891р. у Чернгов вдбулося урочисте вшанування Глбова з нагоди 50-рччя його лтературно дяльност. Листи, телеграми, втання, ювлейн свята на честь митця свдчили про високе визнання його поетичного таланту. Це вшанування надихнуло поета: вн написав нов байки. У 1893 р. стан здоров'я Глбова значно погршився. З спогадв друзв вдомо, що з початку цього року вн уже не виходив з дому, друкарнею керував через сина Олександра, твори ж продовжував писати пд лнйку з лупою. За п'ять днв до смерт поет продиктував близькому приятелев останню байку «Огонь Гай», якй судилося стати свордним заповтом байкаря. Леонд Глбов помер 10 листопада 1893р. Похований у Чернгов поблизу Троцького монастиря. Завдяки Л. Глбову, одному з найкращих представникв рзночинно демократично нтелгенц, укранська байка досягла найвищого розвитку. З його м'ям пов'язане остаточне утвердження в укранському письменств жанру реалстично байки. Вихований на кращих зразках росйсько укрансько лтератур, Глбов виступив не тльки талановитим продовжувачем байкарських традицй свох попередникв. Вн був художником-новатором, який вдкрив справд нову сторнку стор розвитку цього жанру в укранськй лтератур. Не випадково ¶. Франко назвав Л. Глбова «найкращим укранським байкописом», а його байки вважав «головним титулом заслуги сього талановитого поета». Перш байки Глбова (50-т роки) були, по сут, перекладами творв ¶. Крилова. А на початку 60-х рокв Глбов уже писав й оригнальн твори «Вовк Ввчар», «Вовк та Ягня», «Лящ» та н. Деяк вн, використовуючи сюжет байок Крилова, докорнно переробляв, змнював ситуац, вводив лричн вдступи (що стало одню з особливостей Глбова-байкаря), пейзажн зарисовки, по-новому формулював мораль, в нших творчо використовував лише криловську тему, окрем мотиви, образи тощо. У творах цього пероду Глбов узагальнено зображував типов явища дореформено крпосницько дйсност. Сатиричне встря його байок спрямовувалось проти насильства й деспотизму помщикв, проти несправедливост й беззаконня («Вовк Кт», «Вовк Ввчар», «Вовк та Ягня», «Лящ» та н.). У кращй з них «Вовк та Ягня» в яскравих алегоричних образах розкрито взамини мж помщиками й крпаками. Лейтмотив байки сформульований у вступ: На свт вже давно ведеться, Що нижчий перед вищим гнеться. А бльший меншого куса та ще й б' Затим що сила ... Написана за фабулою вдомого Криловського твору «Волк и Ягненок», байка Глбова в умовах посилення помщицького гнту набувала бльшо антикрпосницько загостреност, двост. Характеризуючи Вовка як соцального хижака, Глбов надляв його й вдповдними визначеннями: «страшенний», «здоровенний», а безправнсть Ягняти пдкреслював емоцональними ептетами: «сердешне», «бдне». З цю ж метою глибше вдтнити грке становище людини в заключнй частин твору, псля того як Вовк «Ягнятко задавив», додано характерний лричний акорд: Нащо йому про те знати. Що, може, плаче бдна мати Та побиваться, як рибонька об лд: Вн Вовк, вн пан... йому не слд... Лризм особлива ндивдуальна риса Глбова-байкаря. Лричн мотиви зустрчалися також у Крилова Гребнки («Утята та Степ»). Проте тльки у Глбова лризм набирав характеру тенденц, вн спрямований передусм на поглиблення основного смислу байки. Глбов показав у ряд байок, що за нових соцально-економчних умов, псля реформи 1861 p., огидн явища феодально-крпосницького суспльства були ще досить живуч. Залишились т сам хижаки-помщики. Але тепер пани грабують селян «по-новому», з «позицй» запроваджених земств («Громада», «Вед-мдь-пасчник», «Вовк та Зозуля», «Собака й Кнь» та н.). Нищвну характеристику да Глбов у байках «Щука», «Пан на всю губу», «Лисиця Ховрах» тогочасному судочинству, де вн показав продажнсть пдступнсть суду. У кращй частин свого доробку Л. Глбов виявив себе уважним художником, знавцем суспльних явищ сучасно йому дйсност, зумв засобами поетичного слова передати значн змни, що вдбувалися в соцально-економчному житт крани напередодн та псля реформи, зокрема класове розшарування на сел, занепад помщицьких господарств. Яскраву картину банкрутства крпосникв, приреченост дворянства вдтворив вн у байц «Мрошник», де встря сво сатири спрямував проти недбайливих панв, як в умовах занепаду крпосницько системи терплять повне банкрутство. Мораль байки осуд не тльки одного Хоми, а вс тогочасно розтлнно системи, за яко пани «без дла сотн всюди сують. А за недогарок вони людей лають, мордують». У цих словах велика правда тогочасного життя та й ниншнього, бо скльки безгосподарних мущих правитимуть краною, стльки не вибратись й з руни. З нещадною роню письменник сказав про них: «Та й диво, що у х хазяйство пде все на смх!» У байках, написаних протягом 70 90-х рокв, Глбов поряд з старими темами порушував нов. Поглиблювалось його свтобачення, урзномантнювалась галерея образв, засоби реалстичного зображення дйсност, змцнювався зв'язок з народною творчстю. Байкарський доробок Глбова цього пероду органчно вливався в загальне рчище розвитку укрансько лтератури. Байкар розкривав жорстоксть урядовцв, тупсть титулованих царських чиновникв, помщикв-самодурв («Лев на облав», «Жаби», «Кундель» та н.), гостро висмював владу «золотого мшка» («Скоробагатько», «Сила»), суспльний ндиферентизм консерваторв ретроградв («Мальований Стовп»). Засуджуючи соцальну несправедливсть, поет продовжував утверджувати чеснсть працьовитсть простих людей, хню моральну вищсть над експлуататорами. Незаперечн заслуги Глбова в розвитку поетики байки. Вн смливо розсунув жанров меж, урзномантнив форми, вперше в укранськй лтератур збагатив байку рисами псн й балади, демонструючи широк, невичерпн можливост цього найтради-цйншого лтературного жанру. Байка «Цуцик» вдноситься до другого пероду творчост Глбова, в якому порушувалися переважно морально-етичн проблеми. Перо сатирика байкар спрямував на висмювання паразитизму, лакейства, лицемрства, прислужництва, егозму. Байка «Цуцик» кращий твр цього пероду. Вона побудована на далоз двох собак Бровка та Цуцика. Цуцик кмнатна собачка. Нероба, прислужник, вн з гордстю вихваляться перед Бровком своми лакейськими здбностями, умнням вислужуватися. Сите благополуччя отруло Цуцика чадом погорди, вн тепер зверху, спесиво дивиться на всх, бо дуже запанв, байдужий до страждань свого колишнього друга. Бровко дворовий пес. Вн стереже добро хазяна вдень вноч, за це змушений терпти знущання, сти що прийдеться, спати пд парканом. Вн усвдомлю сво рабське становище, якому не може зарадити, але з огидою ставиться до панського лакея. Бровко справедливо назива сво життя «собачим», бо воно повне приниження, голодування, побов та тяжко прац, але це не вбива в ньому гдност. Перед Цуц
Глбов ЛеондЖиття та творчсть
<<< Тут може бути Ваша реклама!
//iFrame src=http://ad0.bigmir.net/t.bbn?22979&0&f&'+rnd_num+bbn_l+
Тут може бути Ваша реклама! >>>
Сочинения : : :
Зарубжна лтература
Укранська лтература
Життя та творчсть Леонда Глбова в електронному вигляд. Глбов Леонд - Життя та творчсть, онлайн читання
Комментариев нет:
Отправить комментарий